Значення
- (Фізика) –
Фізична властивість рідин і газів, що характеризує їх внутрішнє тертя і опір переміщенню одних шарів відносно інших; здатність речовини чинити опір спрямованому руху однієї її частини відносно іншої.
- (Фізика) –
Технологічна характеристика матеріалів (наприклад, мастил, фарб, розчинів), що визначає їх здатність текти або деформуватися під дією зовнішніх сил.
- (Психологія) –
Переносно: повільність, неповороткість, незворушність у діях, рухах або розвитку чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. в'язкість, р. в'язкості, д. в'язкості, з. в'язкість, о. в'язкістю, м. в'язкості, к. в'язкосте