в'язниця

[ʋ'jɑznɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Установа для утримання осіб, засуджених до позбавлення волі, а також для тимчасового утримання під вартою осіб, які перебувають під слідством; тюрма.

  2. (Юриспруденція) –

    Приміщення, будівля, де розташована така установа; тюрма.

  3. (Література) –

    Переносно: стан неволі, гнітючої несвободи, обмеженості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. в'язниця, р. в'язниці, д. в'язниці, з. в'язницю, о. в'язницею, м. в'язниці, к. в'язнице

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів