Словник Української Мови
Евольвента (від лат. evolvens — “той, що розгортається”) — плоска крива, яку описує кінець гнучкої нерозтяжної нитки, що розмотується з іншої кривої (званої еволютною) або намотується на неї, залишаючись натягнутою.
У техніці та математиці — траєкторія точки прямої, що котиться без ковзання по нерухомому колу (або іншій кривій), якщо ця точка не лежить на самій прямій; також називається розгортаючою.
1. Отруйна змія родини гадюкових (Viperidae), що має потовщену трикутну голову, вертикальні зіниці та короткий хвіст; поширена в Європі та Азії, зокрема в Україні мешкає звичайна гадюка (Vipera berus).
2. Переносно — зла, підступна, вороже налаштована жінка (зазвичай літня).
1. Дія за значенням дієслова «важити» у значенні визначати вагу чогось; зважування.
2. (переносно) Обдумування, оцінювання, взяття до уваги різних факторів перед ухваленням рішення; розважання.
3. (фізика) Сила тяжіння, що діє на тіло; вага.
1. Власна назва, що стосується Ґоґодзяного — села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
2. Належний до цього села, пов’язаний з ним (наприклад, ґоґодзяний ставок, ґоґодзяні поля).
Ваесит — мінерал класу сульфідів, рідкісний сульфід свинцю та міді (PbCuS₂), що зустрічається у вигляді дрібних сірих кристалів.
1. У римському праві: формальний виклик до суду або заклик свідка, що здійснювався супротивною стороною шляхом проголошення спеціальної формули (evocatio).
2. У римській релігії та магії: обряд або заклинання для викликання божества, духа або померлого, часто з метою отримання відповіді чи допомоги.
3. У мистецтві, літературі та психології: навмисне викликання, пробудження у свідомості певних образів, асоціацій, почуттів або атмосфери за допомогою мови, звуків, зображень тощо.
Вадія — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.
1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, чорт; втілення зла, нечиста сила.
2. (переносне значення, заст., зневажливо) погана, зла, огидна людина.
3. (переносне значення, заст.) щось огидне, бридке, мерзенне.
1. Суха долина в пустельних та напівпустельних регіонах (Північна Африка, Аравійський півострів), яка лише під час сильних дощів на короткий час заповнюється водним потоком.
2. Річище (русло) або долина постійної або тимчасової річки в аридних регіонах.
1. (літературознавство) Твір мистецтва, зокрема поетичний, що своїми образами та настроєм викликає у сприймача певні асоціації, відчуття або спогади, прагне емоційно вплинути на нього.
2. (психологія) Стимул (слово, образ, звук тощо), призначений для викликання певної реакції, спогаду або емоційного стану.
3. (техніка) Пристрій або програма, що генерує сигнали або події для тестування роботи інших систем.