1. Майстер, який виготовляє ґонт (дерев’яну покрівельну дранку) або покриває дахи ґонтом.
2. Рідкісне прізвище українського походження, пов’язане з однойменним ремеслом.
-
важковідновність
Властивість або стан об’єкта, системи чи ресурсу, який після пошкодження, виснаження чи руйнування може бути відновлений лише з великими труднощами, протягом тривалого часу або зі значними витратами.
У технічних та екологічних науках — характеристика природних ресурсів (наприклад, деяких корисних копалин, ґрунтів, екосистем), які мають надзвичайно повільні темпи природного відтворення порівняно зі швидкістю їх споживання людиною.
-
гадюченя
1. Молода гадюка, дитинча гадюки.
2. Переносно: про злу, підступну, неприємну людину (зазвичай жінку або дівчину).
-
важковідновлюваність
Властивість або стан об’єкта, ресурсу або системи, які відрізняються надзвичайною складністю, значними витратами часу, коштів або зусиль для їх відновлення після пошкодження, виснаження або руйнування.
У технічних та економічних контекстах — характеристика ресурсів (наприклад, деяких видів корисних копалин, екосистем), які практично не відновлюються в природних умовах або процес їх відтворення значно перевищує масштаби людського життя та господарської діяльності.
-
еволюта
Еволюта — крива, яка складається з центрів кривизни іншої кривої (евольвенти) або є геометричним місцем цих центрів.
Еволюта — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області.
-
важковідновлювальність
Властивість об’єкта (наприклад, технічного засобу, системи, компонента), яка характеризує низьку здатність до відновлення його працездатності після відмови або пошкодження, що зазвичай пов’язано зі значною складністю, тривалістю або високою вартістю ремонтних робіт.
-
евольвентомір
Евольвентомір — це спеціальний вимірювальний прилад, призначений для контролю профілю та кроку евольвентних зубців зубчастих коліс.
-
гадюча
1. Рід отруйних змій родини гадюкових, що характеризуються масивним тілом, трикутною головою та вертикальними зіницями (напр., гадюка звичайна, гадюка степова).
2. Розм. про злу, підступну, ворожу людину (зазвичай жінку).
-
важковоз
1. Транспортний засіб (автомобіль, потяг тощо), призначений для перевезення дуже важких, масивних вантажів.
2. Робітник, який займається перевезенням або перенесенням важких вантажів (застаріле).
-
важковимовність
1. Мовна розладова, що характеризується порушенням плавності, ритму та темпу мовлення, найчастіше у вигляді повторення звуків, складів, слів або їх подовження, а також мовленнєвих пауз, що перешкоджають ефективній комунікації; заїкання.
2. (у лінгвістиці) Властивість певних звуків, звукосполучень або слів, які утруднено вимовляти через їхню фонетичну структуру.