1. Рід отруйних змій родини гадюкових, що характеризуються масивним тілом, трикутною головою та вертикальними зіницями (напр., гадюка звичайна, гадюка степова).
2. Розм. про злу, підступну, ворожу людину (зазвичай жінку).
гадюча
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дивувались довго люди, Де вона сховалась, Жидівочка та гадюча, Що батька убила? А вона вночі любенько В Вілії втопилась, Бо найшли її в Закреті, Там і поховали.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |