Значення
- (Медицина) –
Мовна розладова, що характеризується порушенням плавності, ритму та темпу мовлення, найчастіше у вигляді повторення звуків, складів, слів або їх подовження, а також мовленнєвих пауз, що перешкоджають ефективній комунікації; заїкання.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Властивість певних звуків, звукосполучень або слів, які утруднено вимовляти через їхню фонетичну структуру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. важковимовність, р. важковимовності, д. важковимовності, з. важковимовність, о. важковимовністю, м. важковимовності, к. важковимовносте