1. (у давньоруській міфології) злий дух, демон, чорт; втілення зла, нечиста сила.
2. (переносне значення, заст., зневажливо) погана, зла, огидна людина.
3. (переносне значення, заст.) щось огидне, бридке, мерзенне.
гадь
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І полум’я, мов гадь, прошелестіло, заклявши зненавиджене в огар. Тепер нема тобі лещат кордонів — сім Божих птахів піють у твоїм вінці.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |