Словник Української Мови
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох ор (богинь порядку та пори року), персоніфікація законності та доброго ладу; дочка Зевса та Феміди.
2. У політичній термінології — стан доброго правління, законності та правопорядку в державі; суспільний лад, заснований на справедливих законах.
1. Рід травоїдних динозаврів родини гадрозаврових (Hadrosauridae) з крейдового періоду, що мали широкий, сплощений дзьоб, схожий на качиний, та складну зубну систему; також загальна назва представників цієї родини.
2. Розмовна назва представників родини гадрозаврових (Hadrosauridae), яких часто називають “качкодзьобими динозаврами”.
1. У буддизмі — символічний предмет (жезл, зброя, інструмент), що вважається втіленням просвітленої енергії та мудрості будд і бодхісаттв, використовується в ритуальній практиці та іконографії як знак могутності, незламності та знищення невігластва.
2. У комп’ютерних технологіях — невелика автономна або вбудована програма (елемент інтерфейсу), що відображає певну інформацію (наприклад, погоду, курс валют, годинник) або надає швидкий доступ до часто використовуваних функцій на робочому столі операційної системи, вебсторінці або мобільному пристрої.
Евней — власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.
Вадемекум (лат. vade mecum — «йди зі мною») — невеликий довідник, путівник або посібник, який завжди мають при собі для швидкого пошуку потрібної інформації; кишеньковий довідник.
Вадемекум — традиційна назва для різних медичних, наукових, туристичних чи навчальних посібників, стисло висвітлюючих основні відомості з певної галузі.
Ґокенін — у середньовічній Японії (період Камакура) прямий васал сьоґуна, який отримував земельні володіння (сьоен) за військову службу та особисту присягу вірності, на відміну від непрямих васалів, що служили через посередників.
Ґокенін — представник привілейованого військового-землевласницького стану самураїв, що перебував на прямій службі у сьоґунському уряді (бакуфу) та мав право на особистий аудієнт у сьоґуна.
1. Недолік, хиба, дефект у кого-, чогонебудь; те, що псує, робить незадовільним кого-, щось.
2. Фізичний недолік, каліцтво, уродження або набутий дефект будь-якого органу, частини тіла.
3. Порушення, відхилення від норми в будові або функціонуванні організму, органа.
4. Технічний дефект, поломка, несправність у механізмі, пристрої, виробі тощо.
5. Юридична підстава для визнання дії (наприклад, угоди, договору) недійсною.
1. У давньогрецькій міфології — чудовисько у вигляді змії з дев’ятьма головами, здатне відрощувати зрубані голови; було вбите Гераклом у рамках його другого подвигу.
2. Переносно — небезпечна, багатогранна проблема або негативне явище, яке важко знищити, оскільки ліквідація одного аспекту веде до виникнення інших.
Евмоноойкіст — власна назва, що позначає одного з персонажів давньогрецької міфології, сина царя Елея, брата Ктеата та учасника походу аргонавтів.
1. Власна назва однієї з найдавніших індійських релігійно-філософських систем, що визнає авторитет Вед, орієнтована на ритуалізм і жертвоприношення.
2. Загальна назва священних текстів індійської релігійної традиції, що складаються з чотирьох збірок (Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа), які вважаються найдавнішим пам’ятником індоєвропейської літератури.