Стан жіночого організму в період від запліднення яйцеклітини до народження дитини, що характеризується розвитком ембріона (плода) в матці.
-
гадочка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гадка” — невелика гадка, легка думка або ідея.
2. Уживається як власна назва, зокрема літературного персонажа (наприклад, у казці “Пригоди Гадючки та Гадочки” Ірини Маловицької) або як образне ім’я для маленької істоти.
-
вагітний
1. Про людину або самицю ссавця: така, що виношує в матці зародок, плід; у стані вагітності.
2. Переносно. Наповнений, сповнений чогось, перевантажений (про почуття, очікування тощо).
-
евмольп
1. У давньогрецькій міфології — син Посейдона та Хіони, цар Елевсіна, засновник Елевсінських містерій та родоначальник жрецького роду Евмолпідів.
2. Представник жрецького роду (Евмолпідів) у Стародавній Греції, який передавав своїм нащадкам право здійснювати високу жрецьку службу під час Елевсінських містерій.
-
вагініт
Запальне захворювання слизової оболонки піхви, що може бути спричинене бактеріями, грибками, вірусами або порушенням мікрофлори.
-
гадонька
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “гадина” — маленька або симпатична гадина, комашка (зазвичай у розмовній мові або фольклорі).
2. (переносно, заст.) Ласкаве або жартівливе звертання до дитини або коханої людини (частіше у народній творчості).
-
вагінізм
Медичний термін, що означає мимовільний спазм м’язів піхви та тазового дна, який ускладнює або робить неможливим пенетрацію (введення пеніса, гінекологічного дзеркала чи тампона) та часто супроводжується сильним болем та страхом перед будь-яким втручанням у область вагіни.
-
евменіда
1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти (Алекто, Мегера, Тісіфона), які переслідували й карали злочинців; також загальна назва цих богинь, що згодом отримали епітет «евменіди» (що означає «милостиві») з метою умиротворення.
2. Переносно — людина, що невблаганно переслідує когось, мстива або грізна жінка.
-
вагінула
Вагінула — власна назва, що позначає міфологічну істоту, духа або демона в народних віруваннях деяких регіонів України, часто пов’язаного зі стихією води (річки, болота) або лісу.
-
ґондзоля
1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.
2. У місцевій топоніміці — назва окремої гори або пагорба в Українських Карпатах, зокрема в районі хребта Ґорґани.