Словник Української Мови
1. Жінка, яка незаконно займається обміном іноземної валюти або її зберіганням з метою збагачення, спекулянтка на валютному ринку.
2. Розм. Жінка, яка працює валютною проституткою, тобто вступає в інтимні стосунки з іноземцями за іноземну валюту або матеріальні блага.
1. Прихильник егалітаризму — філософсько-політичної течії, що відстоює рівність людей у правах, можливостях та соціальному становищі.
2. Людина, яка вважає соціальну та економічну рівність основним принципом суспільного устрою і прагне її втілення.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ґрунт” у значенні невелика ділянка землі, часто оброблена атипова для садівництва; земля, грунт.
2. (переносно) Основа, підґрунтя, фундамент чогось (наприклад, знань, теорії).
3. (діал.) Верхній, родючий шар землі; ґрунт.
1. Призначений для подачі повітря або іншого газу під тиском у певну систему чи пристрій.
2. Пов’язаний з технологічним процедом дуття газу, зокрема у металургійних або інших промислових агрегатах.
1. Особа, яка незаконно займається обміном іноземної валюти або операціями з нею, часто з метою наживи; фігура чорного ринку валютних операцій.
2. Розмовна назва для фахівця з валютних операцій, валютного трейдера або співробітника банку, що працює з іноземною валютою (зазвичай вживається в професійному середовищі).
3. Застаріле та розмовне позначення гаманця або спеціальної папки для зберігання банкнот, особливо іноземної валюти.
1. Грошова одиниця певної країни, що використовується в міжнародних розрахунках (наприклад, гривня, євро, долар США).
2. Іноземні гроші, грошові знаки іноземних держав.
3. Загальна назва монет, паперових грошей та інших платіжних засобів, що обертаються в країні.
1. Соціально-політична концепція, що виступає за повну рівність людей у правах, можливостях та соціальному становищі, заперечуючи будь-які привілеї, пов’язані з походженням, статтю, майновим станом тощо.
2. Ідеологічна течія або принцип, що ґрунтується на такій концепції та прагне до її практичного впровадження в суспільстві.
1. Технологічний процес у металургії, при якому через розплавлений метал у печі (мартенівській, конвертері тощо) продувають стиснене повітря або інші гази для інтенсифікації окиснення домішок.
2. Власна назва (Газодуття) металургійного підприємства або цеху, що спеціалізується на виробництві чи підготовці технічних газів (кисень, азот тощо) для подальшого використання у процесах продувки металу.
Валюка — діалектна назва великої, незграбної, повільної людини або тварини, що часто вживається з відтінком несхвалення.
Валюка — у західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині, назва великого, важкого дерев’яного посуду (миски, чаші) або колоди.
Валюка — рідкісне діалектне позначення великої, важкої кулі снігу або грудки землі.
1. Власна назва французької компанії-виробника автомобілів та автомобільних двигунів, заснованої Артуром Вальяном (фр. Vallian).
2. Рідкісне прізвище французького походження.