• газозабірний

    1. Призначений для забору, відбирання або відведення газу з основного потоку, резервуара чи системи.

    2. Стосуючийся технічного пристрою, вузла або системи, що здійснює відбір газу (наприклад, газозабірна колонка, газозабірний патрубок).

  • валяльник

    1. Робітник, який займається валкою (валянням) вовни, сукна, повсті тощо; той, хто валяє щось.

    2. Рідкісне позначення інструменту або пристрою, що використовується у технологічному процесі валки (валяння) тканин.

  • ґрунтвага

    Ґрунтвага — важкий металевий стрижень із загостреним кінцем, який використовують для руйнування щільних матеріалів (каменю, бетону, асфальту) шляхом удару по ньому великою кувалдою; технічний інструмент, відомий також як “важок” або “борідка”.

    Ґрунтвага — застаріла назва для будь-якого важкого ручного знаряддя або інструменту, призначеного для ударної роботи.

  • валяка

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного дієслова “валякати” — бовтати, розмовляти багато і швидко, або від “валяти” у значенні котити.

    2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько людини, яка багато валяється (ледарює), ходить повільно або незграбно.

  • еге-ге

    Вигук, що вживається для вираження згоди, підтвердження або усвідомлення чого-небудь, часто з відтінком роздумів, іронії чи сарказму.

    Вигук, що вживається для вираження раптового згадування, усвідомлення чогось забутого або несподіваного зв’язку між явищами.

    Вигук, що вживається для вираження догаду, здогадки, коли щось стає зрозумілим.

  • газожаровий

    1. Пов’язаний з газожаром — пристроєм для інтенсивного горіння газу, що створює високу температуру, який використовується у промисловості (наприклад, у металургії).

    2. Створений, призначений для роботи з використанням газожара або властивий йому.

  • валява

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

    2. (у діалектах, переважно західних) Загальна назва для метушні, галасу, безладдя, шумної й неорганізованої діяльності; часто вживається у фразеологізмах на кшталт “влаштувати валяву”.

  • валюшня

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області, що входить до складу Самбірського району.

    2. Розмовна назва місцевості, де зосереджено велику кількість пунктів обміну валюти або де відбувається неофіційний обмін валют.

  • еге

    1. Розмовна частка, що вживається для підтвердження або вираження згоди зі сказаним, відповідає словам “так”, “авжеж”, “звичайно”.

    2. Розмовна частка, що виражає усвідомлення, раптове розуміння чогось, відповідає словам “бачу”, “зрозуміло”, “ага”.

    3. Розмовна частка, що вживається для вираження іронічної сумнівності а�бо несхвалення, часто зі зміною інтонації.

  • газоелектрозварювання

    Газоелектрозварювання — спосіб електродугового зварювання, при якому горіння дуги та захист розплавленого металу від впливу атмосфери забезпечуються струменем газу, що подається в зону зварювання.