валяка

[ʋɑljɑkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного дієслова “валякати” — бовтати, розмовляти багато і швидко, або від “валяти” у значенні котити.

  2. (Лінгвістика) –

    У місцевих говірках може вживатися як прізвисько людини, яка багато валяється (ледарює), ходить повільно або незграбно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валяка, р. валяки, д. валяці, з. валяку, о. валякою, м. валяці, к. валяко

Більше записів