1. Робітник, який займається валкою лісу, повалом дерев.
2. Робітник, який працює на валці (обробці) металів.
3. Заст. Той, хто валить, скидає щось із чогось; розвантажувач.
-
ґрунтгебель
Спеціальний ручний інструмент для обробки ґрунту, що має вигнуту пластину з зубцями та довгий держак, призначений для розпушування, розрівнювання та очищення поверхні землі від бур’янів, каміння та коріння.
-
егалітарність
1. Філософська, політична та соціальна концепція, що відстоює рівність усіх людей у правах, можливостях, соціальному становищі та перед законом, заперечуючи привілеї, що ґрунтуються на походженні, статку чи статусі.
2. Принцип організації суспільства, спрямований на зменшення або усунення соціальної та економічної нерівності, зокрема через перерозподіл багатства та забезпечення рівного доступу до освіти, охорони здоров’я та інших суспільних благ.
3. (У ширшому значенні) Ідея рівності, однаковості в будь-якій сфері людської діяльності або відносин.
-
газоелектрозварник
Фахівець, який виконує газове та електродугове зварювання металевих конструкцій, деталей і трубопроводів.
-
валюшень
1. Діалектна назва гриба печериці (Agaricus), зокрема печериці польової (Agaricus campestris), що використовується в їжу.
2. У західних регіонах України — народна назва гриба сироїжки (Russula).
-
валюша
1. Зменшувально-пестлива форма жіночого імені Валя (Валерія).
2. Рідкісне народне позначення грошей, грошової одиниці, монети (за аналогією зі словами “валюта”, “валютка”).
-
егалітарний
1. Заснований на принципах егалітаризму; такий, що визнає рівність усіх людей у правах, можливостях, соціальному становищі.
2. Спрямований на досягнення соціальної рівності, усунення привілеїв та ієрархії в суспільстві.
-
газоелектричний
1. Який працює на газі та виробляє електричну енергію; що перетворює енергію газу в електричну.
2. Який працює за допомогою електричної енергії, одержаної від газу; що використовує газ як паливо для генерації струму.
-
валюш
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
2. Розмовна назва грошової одиниці, грошей загалом (вживається переважно в західних регіонах України).
-
валютування
Процес обміну грошових знаків однієї країни на грошові знаки (валюту) іншої країни за встановленим курсом.
Дія за значенням дієслова “валютувати”; переведення вартості товарів, послуг або капіталу з однієї національної валюти в іншу.
У банківській практиці — операція з купівлі-продажу іноземної валюти або чеків у іноземній валюті.