валюшник

[ʋɑljuʃnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Виробництво) –

    Робітник, який займається валкою лісу, повалом дерев.

  2. (Виробництво) –

    Робітник, який працює на валці (обробці) металів.

  3. (Техніка) –

    Заст. Той, хто валить, скидає щось із чогось; розвантажувач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валюшники, р. валюшника, д. валюшникові, з. валюшник, о. валюшником, м. валюшникові, к. валюшнику

Більше записів