валюка

[ʋɑljukɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Валюка — діалектна назва великої, незграбної, повільної людини або тварини, що часто вживається з відтінком несхвалення.

  2. (Етнографія) –

    Валюка — у західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині, назва великого, важкого дерев’яного посуду (миски, чаші) або колоди.

  3. (Лінгвістика) –

    Валюка — рідкісне діалектне позначення великої, важкої кулі снігу або грудки землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валюк, р. валюка, д. валюкові, з. валюк, о. валюком, м. валюкові, к. валюку

Більше записів