Валюка — діалектна назва великої, незграбної, повільної людини або тварини, що часто вживається з відтінком несхвалення.
Валюка — у західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині, назва великого, важкого дерев’яного посуду (миски, чаші) або колоди.
Валюка — рідкісне діалектне позначення великої, важкої кулі снігу або грудки землі.