валютник

1. Особа, яка незаконно займається обміном іноземної валюти або операціями з нею, часто з метою наживи; фігура чорного ринку валютних операцій.

2. Розмовна назва для фахівця з валютних операцій, валютного трейдера або співробітника банку, що працює з іноземною валютою (зазвичай вживається в професійному середовищі).

3. Застаріле та розмовне позначення гаманця або спеціальної папки для зберігання банкнот, особливо іноземної валюти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |