валютник

[ʋɑljutnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, яка незаконно займається обміном іноземної валюти або операціями з нею, часто з метою наживи; фігура чорного ринку валютних операцій.

  2. (Економіка) –

    Розмовна назва для фахівця з валютних операцій, валютного трейдера або співробітника банку, що працює з іноземною валютою (зазвичай вживається в професійному середовищі).

  3. (Побут) –

    Застаріле та розмовне позначення гаманця або спеціальної папки для зберігання банкнот, особливо іноземної валюти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. валютник, р. валютника, д. валютникові, з. валютника, о. валютником, м. валютникові, к. валютнику

Більше записів