• елайопласт

    Елайопласт — рідкісний термін у ботаніці, що позначає пластиду, яка містить олії (елайосоми) або жири, а не хлорофіл чи крохмаль.

  • гаптонастія

    Гаптонастія — рух рослинних органів (наприклад, тичинок, приймочок, листків) у відповідь на механічний подразник (дотик).

  • випалювач

    1. Пристрій або інструмент для випалювання (спалювання, витравлювання) малюнків, написів чи орнаментів на дереві, шкірі, тканині тощо.

    2. Спеціаліст, який займається випалюванням (наприклад, художник, що працює у техніці піротипії).

    3. Технологічний пристрій для термічного видалення покриттів, фарби, лаку з поверхні або для очищення металевих виробів.

    4. Розмовна назва оптичного пристрою для запису (прожигання) інформації на оптичні диски (CD, DVD, Blu-ray).

  • випалювання

    1. Дія за значенням дієслова «випалювати» — нагрівання до високої температури з метою зміни властивостей, знищення чогось або нанесення певного зображення, знака.

    2. (техн.) Технологічна операція обробки високими температурами (часто в печах) для надання виробу міцності, звільнення від вологи, органічних домішок тощо (наприклад, випалювання цегли, кераміки, вапна).

    3. (мед., розм.) Руйнування або знищення патологічних тканин (наприклад, бородавок, пухлин) за допомогою хімічних речовин, лазера, електричного струму або високої температури; каутеризація.

    4. (перен.) Сильне психічне або емоційне виснаження, страждання, спричинені тривалим стресом, напруженням; стан крайньої втоми від переживань.

    5. (сільське господарство) Випалювання рослинності на полях або луках (наприклад, стерні) з метою очищення території, що є шкідливою агротехнічною практикою.

    6. Нанесення малюнка, орнаменту або напису на поверхню (дерево, шкіра, тканина) за допомогою розпеченого металевого інструменту; піроґрафія.

  • випальність

    1. Властивість за значенням прикметника “випальний”: здатність чогось (наприклад, хімічної речовини, розчину) викликати випалення, сильне подразнення або пошкодження тканин живого організму, переважно опіки слизових оболонок.

    2. (Переносно) Різкість, уразливість, образливість висловлювань; здатність слів чи висловів глибоко вражати, “обпалювати” співрозмовника.

  • елайобласт

    Елайобласт — клітина, що виробляє еластичні волокна сполучної тканини.

  • гаптоморфоз

    Гаптоморфоз — у біології (зокрема в ентомології): вид морфозу, тобто ненаспадкованої модифікації фенотипу, що викликається специфічним тактильним подразненням (дотиком) під час індивідуального розвитку організму.

  • випалина

    1. Місце, де ліс або трава вигоріли від пожежі; пожежище.

    2. (у геології) Ділянка земної поверхні зі знищеною рослинністю, що утворилася внаслідок природного підземного горіння вугільних пластів або горючих сланців.

  • випаленість

    1. Властивість за значенням дієслів “випалити” та “випалитися”; стан, коли щось повністю випалено, перетворено на попіл або знищено вогнем.

    2. (Переносне значення) Стан крайньої виснаженості, спустошеності, втрати життєвих сил або емоційних ресурсів, часто внаслідок тривалого стресу, інтенсивної роботи або переживань.

  • елаговий

    1. Стосовний до елагу (рід рослин родини оливкових), що поширений у Середземномор’ї та Південній Африці, або виготовлений з нього.

    2. У ботанічній номенклатурі — використовується для позначення видів рослин, що належать до роду Elaeagnus (наприклад, Elaeagnus angustifolia — маслинка вузьколиста, відома також як «елаговий кущ»).