випалювання

[ʋɪpɑljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова «випалювати» — нагрівання до високої температури з метою зміни властивостей, знищення чогось або нанесення певного зображення, знака.

  2. (Техніка) –

    (техн.) Технологічна операція обробки високими температурами (часто в печах) для надання виробу міцності, звільнення від вологи, органічних домішок тощо (наприклад, випалювання цегли, кераміки, вапна).

  3. (Медицина) –

    (мед., розм.) Руйнування або знищення патологічних тканин (наприклад, бородавок, пухлин) за допомогою хімічних речовин, лазера, електричного струму або високої температури; каутеризація.

  4. (Психологія) –

    (перен.) Сильне психічне або емоційне виснаження, страждання, спричинені тривалим стресом, напруженням; стан крайньої втоми від переживань.

  5. (Сільське господарство) –

    (сільське господарство) Випалювання рослинності на полях або луках (наприклад, стерні) з метою очищення території, що є шкідливою агротехнічною практикою.

  6. (Мистецтво) –

    Нанесення малюнка, орнаменту або напису на поверхню (дерево, шкіра, тканина) за допомогою розпеченого металевого інструменту; піроґрафія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випалювання, р. випалювання, д. випалюванню, з. випалювання, о. випалюванням, м. випалюванні, к. випалювання

Більше записів