випалювач

[ʋɪpɑljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій або інструмент для випалювання (спалювання, витравлювання) малюнків, написів чи орнаментів на дереві, шкірі, тканині тощо.

  2. (Мистецтво) –

    Спеціаліст, який займається випалюванням (наприклад, художник, що працює у техніці піротипії).

  3. (Техніка) –

    Технологічний пристрій для термічного видалення покриттів, фарби, лаку з поверхні або для очищення металевих виробів.

  4. (Техніка) –

    Розмовна назва оптичного пристрою для запису (прожигання) інформації на оптичні диски (CD, DVD, Blu-ray).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випалювач, р. випалювача, д. випалювачеві, з. випалювача, о. випалювачем, м. випалювачеві, к. випалювачу

Більше записів