випалювач

1. Пристрій або інструмент для випалювання (спалювання, витравлювання) малюнків, написів чи орнаментів на дереві, шкірі, тканині тощо.

2. Спеціаліст, який займається випалюванням (наприклад, художник, що працює у техніці піротипії).

3. Технологічний пристрій для термічного видалення покриттів, фарби, лаку з поверхні або для очищення металевих виробів.

4. Розмовна назва оптичного пристрою для запису (прожигання) інформації на оптичні диски (CD, DVD, Blu-ray).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |