випальність

[ʋɪpɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Хімія) –

    Властивість за значенням прикметника “випальний”: здатність чогось (наприклад, хімічної речовини, розчину) викликати випалення, сильне подразнення або пошкодження тканин живого організму, переважно опіки слизових оболонок.

  2. (Лінгвістика) –

    (Переносно) Різкість, уразливість, образливість висловлювань; здатність слів чи висловів глибоко вражати, “обпалювати” співрозмовника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випальність, р. випальності, д. випальності, з. випальність, о. випальністю, м. випальності, к. випальносте

Більше записів