Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “випливати” — процес переміщення по водній поверхні або в товщі води за допомогою власних рухів; плавання, спливання звідкись або кудись.
2. (переносне) Поступове ставання очевидним, з’ясування, виявлення чогось (наприклад, фактів, наслідків, помилок).
3. (техн.) Процес обробки металу тиском, при якому заготовка видавлюється (випливається) крізь отвір матриці для отримання порожнистих виробів.
1. Дія за значенням дієслова “гарантувати”; надання гарантії, запевнення у виконанні зобов’язань, дотриманні прав або певної якості.
2. (у філософії, логіці) Процес або факт обґрунтування достовірності, істинності певного знання, вислову або теорії.
Медичний прилад для неінвазивного дослідження щільності та пружних властивостей біологічних тканин, зокрема печінки, шляхом вимірювання швидкості поширення ультразвукової хвилі або контрольованого механічного імпульсу.
Фізичний або технічний прилад, призначений для вимірювання модуля пружності (еластичності) різних матеріалів.
1. Дія за значенням дієслова випливати; результат такої дії — переміщення, вихід з якогось середовища (води, туману, лісу тощо) або з’явлення назовні.
2. (у спеціальному вживанні) Відтворення інформації, що зберігається в пам’яті комп’ютера або іншого пристрою, на екран, папір тощо; висновок даних.
3. (переносно) Логічний результат, наслідок чогось; висновок, що випливає з певних умов, фактів або міркувань.
1. (хімія, матеріалознавство) Високомолекулярні сполуки або матеріали на їх основі, що володіють високою пружністю — здатністю до значного зворотного деформування (розтягування, стиснення) без руйнування під дією механічних сил і повернення до початкової форми після зняття навантаження; до еластомерів належать природні та синтетичні каучуки, силікони, поліуретани та інші подібні матеріали.
1. Різкий, інтенсивний викид рідини з ємності або водойми, що супроводжується характерним звуком і утворенням бризок.
2. (переносне) Раптова, емоційна й яскрава проява почуттів (радості, обурення, захвату тощо), що виривається назовні.
3. (у техніці, металургії) Явище неконтрольованого викиду розплавленого металу або шлаку з печі, ковша чи іншого агрегату через різке виділення газів.
Гарантоздатність — здатність юридичної чи фізичної особи виконувати взяті на себе зобов’язання за порукою (гарантією), зокрема фінансові; кредитоспроможність гаранта.
1. Властивість за значенням дієслова “виплекати” — стан досконалості, високої якості, що досягнута в результаті ретельного виховання, догляду, опіки або тривалої, старанної праці.
2. (У переносному значенні) Відмінна риса чогось, що витончено, вишукано або майстерно створено, доведено до ідеалу.
Процес надання, перерахування або видачі грошових сум, що належать особі чи організації за певними зобов’язаннями (заробітна плата, пенсія, стипендія, борг, компенсація тощо).
1. Високомолекулярний матеріал (натуральний або синтетичний каучук, поліуретан тощо), який має здатність до великих оборотних деформацій (пружності) при дії механічних навантажень.