Словник Української Мови
1. Біологічна властивість виду, породи або конкретної тварини, що характеризує її здатність до відтворення життєздатного та здорового потомства; плодючість, плодовитость.
2. У тваринництві — господарсько-економічний показник, що відображає кількість життєздатних дитинчат (пташенят, телят, поросят тощо), отриманих від однієї самки (матки) за певний період (сезон, рік) або на одиницю поголів’я.
1. Бути забезпеченим гарантією, засвідчуватися офіційним зобов’язанням (письмовим або усним) щодо якості, надійності, виконання чогось або дотримання певних умов.
2. Бути впевненим у настанні, здійсненні чогось; бути обумовленим чимось, забезпечуватися чимось.
Розділ фізики, що вивчає оптичні властивості та явища (наприклад, подвійне променезаломлення) в прозорих твердих тілах, які виникають під дією механічних напружень (деформацій).
1. Дія за значенням дієслова “виплоджувати”; процес тривалого догляду, вирощування, виховання когось або чогось, часто з відтінком старанності та турботи.
2. У біології, зоології та сільському господарстві — спеціалізоване розведення, виведення та вирощування тварин, птахів, комах або рослин певної породи, сорту з метою покращення їхніх якостей або отримання потомства.
3. Переносно — ретельне та тривале формування, виховання певних якостей, навичок, звичок або ставлень у людині.
Розділ механіки суцільних середовищ, що вивчає напруження, деформації та рух пружних тіл, які здатні відновлювати свою форму після припинення дії зовнішніх сил.
1. Дія за значенням дієслова “виплодити” — розведення, вирощування тварин або рослин з метою отримання потомства чи певних якостей.
2. (у спеціальному, переважно сільськогосподарському контексті) Процес виведення, створення нової породи, сорту або гібриду тварин чи рослин шляхом селекції.
1. Надавати гарантію, ручатися за щось, підтверджувати достовірність або обіцяти виконання чогось, беручи на себе відповідальність за наслідки.
2. Забезпечувати наявність, виконання або дотримання чогось; створювати необхідні умови для реалізації.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
2. (рідко) Процес дії за значенням дієслова «виплита́ти»; виплив, витікання, витока.
Метод дослідження пружних властивостей біологічних тканин (найчастіше печінки), що дозволяє оцінити ступінь їх фіброзу без хірургічного втручання.
Загальна назва методів та приладів для вимірювання пружності (еластичності) різних матеріалів і середовищ.
1. Дія за значенням дієслова “виплигувати” — вистрибування, вискакування звідкись або кудись, часто зі старанністю або намаганням показати спритність.
2. (переносно) Винахідливі, спритні дії або вчинки, спрямовані на досягнення мети, часто з відтінком хитрого виверту або незвичайного маневру.