виплоджуваність

[ʋɪplodʒuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Біологічна властивість виду, породи або конкретної тварини, що характеризує її здатність до відтворення життєздатного та здорового потомства; плодючість, плодовитость.

  2. (Зоологія) –

    У тваринництві — господарсько-економічний показник, що відображає кількість життєздатних дитинчат (пташенят, телят, поросят тощо), отриманих від однієї самки (матки) за певний період (сезон, рік) або на одиницю поголів’я.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виплоджуваність, р. виплоджуваності, д. виплоджуваності, з. виплоджуваність, о. виплоджуваністю, м. виплоджуваності, к. виплоджуваносте

Більше записів