Значення
- (Юриспруденція) –
Бути забезпеченим гарантією, засвідчуватися офіційним зобов’язанням (письмовим або усним) щодо якості, надійності, виконання чогось або дотримання певних умов.
- (Філософія) –
Бути впевненим у настанні, здійсненні чогось; бути обумовленим чимось, забезпечуватися чимось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я гарантуюся, ти гарантуєшся, він гарантується, ми гарантуємося, ви гарантуєтеся, вони гарантуються