Значення
- (Хімія) –
(хімія, матеріалознавство) Високомолекулярні сполуки або матеріали на їх основі, що володіють високою пружністю — здатністю до значного зворотного деформування (розтягування, стиснення) без руйнування під дією механічних сил і повернення до початкової форми після зняття навантаження; до еластомерів належать природні та синтетичні каучуки, силікони, поліуретани та інші подібні матеріали.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еластомери, р. еластомерів, д. еластомерам, з. еластомери, о. еластомерами, м. еластомерах, к. еластомери