виплеканість

[ʋɪplɛkɑnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням дієслова “виплекати” — стан досконалості, високої якості, що досягнута в результаті ретельного виховання, догляду, опіки або тривалої, старанної праці.

  2. (Мистецтво) –

    (У переносному значенні) Відмінна риса чогось, що витончено, вишукано або майстерно створено, доведено до ідеалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виплеканість, р. виплеканості, д. виплеканості, з. виплеканість, о. виплеканістю, м. виплеканості, к. виплеканосте

Більше записів