гарантування

1. Дія за значенням дієслова “гарантувати”; надання гарантії, запевнення у виконанні зобов’язань, дотриманні прав або певної якості.

2. (у філософії, логіці) Процес або факт обґрунтування достовірності, істинності певного знання, вислову або теорії.

Приклади вживання

Приклад 1:
Юрій клав на папір рівні по-спудейському рядки: “1) Гарантування свободи віросповідання православ’я, збереження прав православних священиків і мирян, реституції їхнього майна, дозволу православному духовенству брати участь у Коронному трибуналі. 2) Ліквідація церковної унії.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
Завдання, ризики та заходи щодо гарантування екологічної безпеки транспортно -логістичної діяльності компанії Geodis відображено в табл.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |