• гарбузик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гарбуз” — невеликий гарбуз або гарбуз, що викликає симпатію.

    2. Розмовна назва невеликого круглого предмета, що нагадує за формою гарбуз (наприклад, деяких видів посуду, іграшки, ліхтарика).

    3. (переносно, жартівливо) Про круглу, пухку дитячу головку або щічку.

  • випурхування

    1. Дія за значенням дієслова “випурхувати” — насильницьке виганяння, виштовхування когось або чогось звідкись, часто з применшенням гідності того, кого виганяють.

    2. (переносно) Рішуче та остаточне позбавлення чогось небажаного, звільнення від чогось (наприклад, від зайвих думок, звичок).

  • елегійно

    У спосіб, властивий елегії; сумно, задумливо, з легким смутком або ностальгією.

  • випуклість

    1. Властивість предмета, що має опуклу поверхню; опуклість, вигнутість назовні.

    2. Округла, опукло виступаюча частина чого-небудь; опуклість, горбок.

    3. У математиці: властивість геометричної фігури (множини), яка полягає в тому, що разом з будь-якими двома своїми точками вона містить і весь відрізок, що їх сполучає.

  • випрівання

    1. Процес дозрівання, набування повної стиглості (переважно про плоди, злаки).

    2. (у техніці) Стадія технологічного процесу виробництва спирту, коли закінчується перетворення цукрів на спирт під дією дріжджів.

    3. (переносно) Тривале перебування в умовах сирої спертої спеки, що викликає неприємні відчуття.

  • гарбузець

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “гарбуз” — невеликий гарбуз або гарбузик.

    2. Розмовна назва невеликого круглого предмета, схожого на гарбуз формою (наприклад, деяких видів посуду, іграшки).

    3. Переносно, жартівливо або ласкаво про голову людини, особливо дитини.

  • елегійний

    1. Який стосується елегії як ліричного жанру, властивий їй; що має ознаки елегії.

    2. Сумний, меланхолійний, просякнутий ніжним смутком або легким жалем; тужливий.

  • випрямляч

    1. Пристрій або елемент електричного кола, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний.

    2. Технічний пристрій для вирівнювання, надання прямої форми чомусь (наприклад, випрямляч листового металу).

    3. Рідко вживане: той, хто випрямляє щось (наприклад, випрямляч коліс).

  • випрямляння

    1. Дія за значенням дієслова випрямляти — надання чомусь прямої, рівної форми або положення.

    2. (мед.) Корекція, усунення викривлень хребта або кінцівок шляхом лікувальних процедур або хірургічного втручання.

    3. (тех.) Процес обробки металевих заготовок, деталей для усунення деформацій та надання їм правильної геометричної форми.

  • гарбузенятко

    Зменшувально-пестливе від “гарбуз” — маленький гарбуз, гарбузик.

    Переносно, про маленьку дитину, звичайно в пестливому звертанні.