випуклість

1. Властивість предмета, що має опуклу поверхню; опуклість, вигнутість назовні.

2. Округла, опукло виступаюча частина чого-небудь; опуклість, горбок.

3. У математиці: властивість геометричної фігури (множини), яка полягає в тому, що разом з будь-якими двома своїми точками вона містить і весь відрізок, що їх сполучає.

Приклади:

Приклад 1:
Будду зображували з його 32 канонічними ознаками: відтягнуті мочки вух, характерна випуклість на тімені (ознака вищої мудрості), мітка між бровами (символ великої духовної сили), коротке волосся на голові, скручене в локони (символізували рух сонця і вічність), німб тощо. Обличчя Будди максимально ідеалізувалося.
— Невідомий автор