елегійний

1. Який стосується елегії як ліричного жанру, властивий їй; що має ознаки елегії.

2. Сумний, меланхолійний, просякнутий ніжним смутком або легким жалем; тужливий.

Приклади:

Приклад 1:
Крізь місяць смутку й елегійний дощ, мов сович із дупла, за нами совить совість. Змиваю вранці сон: в непам’ять пріч, маро, — світ чистий, як роса, висить на павутинні.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”