Словник Української Мови
1. Вишуканість, стримана краса форм, витонченість у зовнішньому вигляді, манерах, стилі, що викликає відчуття високого смаку та гармонії.
2. Відмінна якість, витонченість, досконалість у виконанні, конструкції або роботі механізму, приладу тощо.
3. У математиці, фізиці, інформатиці — властивість теорії, доведення, алгоритму тощо, що відзначається несподіваною простотою, лаконічністю та витонченою красою.
1. Дія за значенням дієслова “випрямляти” — надання чомусь прямої, рівної форми або положення; усунення викривлень, згинів.
2. (у техніці, металургії) Процес обробки металевих заготовок, деталей або конструкцій для усунення деформацій та надання їм правильної форми.
3. (у медицині, стоматології) Коригувальна процедура або лікувальний процес, спрямований на усунення деформацій органів, кісток (наприклад, випрямлення хребта, випрямлення носової перегородки) або зубного ряду.
4. (переносне) Усунення помилок, недоліків, спотворень у чомусь; коригування, надання чомусь належного вигляду або змісту.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (діал.) Дія за значенням дієслова «випрядати»; процес виготовлення пряжі, прядіння.
1. Витончено, вишукано, з відчуттям гарного смаку (про зовнішній вигляд, манеру поведінки, стиль тощо).
2. Майстерно, досконало, з витонченістю (про спосіб виконання, рішення задачі, технічну реалізацію).
Випрягання — діал. те саме, що випрягання (від “випрягати”): випряження коней, звільнення їх від упряжі; також — час, коли це відбувається, наприклад, після закінчення роботи в полі.
Випрягання — діал. (від “випрягати” у значенні “виганяти, виштовхувати”) — вигнання, випихання когось, звільнення від когось або чогось.
1. Зменшувально-пестливе від “гарбуз” — маленький або молодий гарбуз, а також ласкаве звертання до дитини.
2. Рідкісне, вживається переважно в поезії та фольклорі як символ чогось маленького, круглого та милого.
1. Дія за значенням дієслова “випручувати” — набуття пружності, гнучкості, випрямлення після згину або стискання; відновлення початкової форми завдяки пружним властивостям матеріалу.
2. (у техніці, матеріалознавстві) Процес, при якому деформований (зігнутий, стиснутий) пружний об’єкт повертається до своєї початкової форми після припинення дії зовнішньої сили.
1. Витончений, стримано розкішний у зовнішньому вигляді, манерах, стилі; що відзначається високим смаком і простотою форм.
2. Досконалий за формою, чіткий і витончений у виконанні; майстерно і лаконічно розв’язаний (про наукову теорію, математичний метод, технічне рішення тощо).
1. Однорічна трав’яниста рослина родини гарбузових з великими жовтими квітами та стелячимся стеблом, що дає великі кульоподібні плоди; також назва плодів цієї рослини, які мають тверду кору, соковиту помаранчеву м’якоть і численні насінини, широко використовуються в кулінарії.
2. Розмовне, часто жартівливе або ласкаве звертання до людини, переважно дитини.
3. Переносно: про велику, округлу голову людини (розм., жарт.).
1. Дія за значенням дієслова “випручати” — звільнення від прутів, кайданів, наручників або інших пристосувань, що сковують.
2. (переносно) Звільнення від гніту, поневолення, важких обставин; визволення.