випручання

[ʋɪprut͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Дія за значенням дієслова “випручати” — звільнення від прутів, кайданів, наручників або інших пристосувань, що сковують.

  2. (Історія) –

    (переносно) Звільнення від гніту, поневолення, важких обставин; визволення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випручання, р. випручання, д. випручанню, з. випручання, о. випручанням, м. випручанні, к. випручання

Більше записів