• висадження

    1. Дія за значенням дієслова “висаджувати” — переміщення людей, техніки або вантажів з транспортного засобу (корабля, літака, поїзда, автомобіля) на землю чи іншу поверхню, особливо з метою ведення бойових дій, дослідження території або організації пункту.

    2. Військовий тактичний прийом, що полягає у висадці десанту (морського, повітряного) на узбережжя або в тил противника для ведення бойових дій.

    3. Група людей (десант), яка була висаджена або призначена для висадки в певному місці.

    4. Місце, ділянка, де відбувається або відбулася висадка людей, техніки.

    5. Дія за значенням дієслова “висаджувати” у значенні садіння рослин, розміщення їх у ґрунті для подальшого росту.

  • висада

    1. Власна назва села в Україні, зокрема села Висада у Волинській області.

    2. (заст., діал.) Місце, де щось висаджують (наприклад, саджа́нці); розсадник, плантація.

    3. (заст., діал.) Ділянка, засіяна або засаджена чимось; посів, посадка.

  • гарида

    1. (зоол.) Морський молюск родини венеридових (Venus gallina), що мешкає в піщаних ґрунтах і має міцну округлу мушлю з радіальними ребрами; цінується як їстівний морепродукт.

    2. (кул.) Кулінарна назва м’яса молюска гариди, що використовується у стравах (наприклад, у пастах, супах або як самостійна закуска).

  • електроаналогія

    Електроаналогія — метод дослідження фізичних полів (наприклад, теплових, гідродинамічних), заснований на ідентичності диференціальних рівнянь, що описують їх, і заміні оригінальної системи електричною схемою для проведення експериментів.

  • вис

    1. Вис — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

    2. Вис — власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, у складі Самбірського району.

    3. Вис — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, у складі Шепетівського району.

    4. Вис — власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області, у складі Вижницького району.

  • вирішувач

    1. Той, хто вирішує щось, приймає рішення; розв’язувач.

    2. Спеціалізована комп’ютерна програма, система або алгоритм, призначені для автоматичного розв’язання певного класу завдань, проблем або обчислень (наприклад, математичний вирішувач, вирішувач головоломок).

    3. У техніці — пристрій або компонент системи, що виконує функцію прийняття рішення або перетворення вхідних даних у конкретний результат (вихідний сигнал, команду).

  • гарига

    Гарига — тип низькорослої, рідкочасної рослинності на кам’янистих схилах у Середземномор’ї, що формується переважно чагарниками та напівчагарниками, стійкими до посухи.

    Гарига — загальна назва для бідних за видовим складом угруповань чагарникової рослинності в регіонах з середземноморським кліматом, де основним лісоутворювачем є дуб кам’яний.

  • електроаналгезія

    Електроаналгезія — метод знеболення, заснований на пригніченні больової чутливості організму шляхом впливу електричного струму певних параметрів на нервову систему.

    Електроаналгезія — фізіотерапевтична процедура, при якій для досягнення аналгезії (знеболення) використовуються імпульсні низькочастотні електричні струми, що подаються через шкірні електроди.

  • вирішування

    1. Дія за значенням дієслова “вирішувати”; процес або діяльність, спрямована на знаходження відповіді на питання, розв’язання проблеми, прийняття остаточного рішення щодо чогось.

    2. (у математиці, логіці) Процес знаходження розв’язку задачі, рівняння, доведення теореми або встановлення істинності чи хибності твердження.

    3. (у праві, адмініструванні) Офіційне прийняття та оформлення рішення уповноваженим органом або особою щодо певної справи, питання.

  • вирішення

    1. Дія за значенням дієслова “вирішити”; прийняття остаточного рішення, висновку щодо чогось; розв’язання проблеми, питання.

    2. Результат такої дії; знайдений відповідний спосіб, метод подолання труднощів або відповіді на складне питання.

    3. (у математиці, техніці) Отримання числового або аналітичного результату задачі, рівняння; знаходження невідомого на основі заданих умов.