Словник Української Мови
1. Розділ акустики, що вивчає взаємодію електричних та акустичних явищ, а також технічні пристрої для перетворення звукових коливань на електричні сигнали і навпаки.
2. Сукупність технічних засобів і пристроїв (мікрофони, гучномовці, звукознімачі тощо), призначених для такого перетворення, запису, відтворення та обробки звуку за допомогою електричних сигналів.
1. Дія за значенням дієслова “вирізувати” — видалення, відокремлення частини чогось за допомогою ріжучого інструменту (ножа, ножиць тощо).
2. Технічний прийом у декоративно-ужитковому мистецтві (наприклад, вишиванні, аплікації), коли елементи візерунка вирізаються з матеріалу та нашиваються або наклеюються на основу.
3. У медицині — хірургічна операція з видалення (ексцизія) органу, пухлини або іншої патологічно зміненої тканини.
4. У комп’ютерній термінології — дія з видалення виділеного фрагменту тексту, зображення або файлу з поточного місця для подальшого розміщення в іншому (зазвичай з використанням буфера обміну).
1. Невелика частина, шматочок чогось, що вирізано з чогось іншого (наприклад, вирізок з газети, тканини).
2. У геометрії: частина фігури (зокрема, кола), що відтинається прямою лінією або площиною; відрізок.
3. У техніці та ремеслах: деталь, заготовка певної форми, отримана шляхом вирізання.
1. Чоловік, який має гарем, володіє наложницями або має кількох жінок (застаріле).
2. Тварина-самець (найчастіше ссавець), який утримує гарем із кількох самиць у стаді (зоологічний термін).
Вирізняння — дія за значенням дієслова “вирізняти”, тобто процес відокремлення, виділення когось або чогось серед інших за певними якісними, кількісними чи іншими ознаками; розрізнення.
Вирізняння — результат такої дії; відмінна, характерна риса, властивість або ознака, за якою щось чи хтось відрізняється від інших.
Електроакустик — фахівець у галузі електроакустики, який займається вивченням, розробкою, проектуванням або обслуговуванням приладів та систем для перетворення електричних коливань у звукові та навпаки.
Властивість або якість того, що вирізняється, помітно відрізняється від іншого; відмінність, характерність.
1. Відрізані або вирізані частини чогось, залишки після крою, обрізки (наприклад, тканини, паперу, шкіри).
2. Вибрані місця, уривки з тексту (книги, документа, статті), які були виписані або вирізані для певної мети.
3. У кулінарії — певні частини туші тварини або птиці, що вирізаються для приготування; часто стосується м’яса з реберної частини.
1. Дія за значенням дієслова «вирізати»; результат такої дії — видалення, вилучення чогось із тексту, зображення тощо, а також сам вирізаний фрагмент.
2. Спеціально підготовлений шматок м’яса (зазвичай без кісток) з туші тварини, що вирізається для приготування страв; відбивна, філе.
3. Частина одягу (блузки, сукні тощо), що утворює виріз для шиї, грудей або спини; форма цього вирізу (V-подібна, кругова, квадратна тощо).
4. У поліграфії: невелика ілюстрація, фотографія чи схема, вставлені в текст; кліше.
5. У техніці: деталь або елемент, вирізаний із листового матеріалу (металу, пластмаси).