Древослів

Словник Української Мови

гаремник

[ɦɑrɛmnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Чоловік, який має гарем, володіє наложницями або має кількох жінок (застаріле).

  2. (Зоологія) –

    Тварина-самець (найчастіше ссавець), який утримує гарем із кількох самиць у стаді (зоологічний термін).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаремник, р. гаремника, д. гаремникові, з. гаремника, о. гаремником, м. гаремникові, к. гаремнику

Більше записів