вис

Приклад 1:
Я запропонував вашій неуважності всього тільки низку версій, кожна з яких зокрема є хибною, а всі ра­ зом вони суперечать одна одній, і все ж я спробую навіть із такої безнадійної ситуації вийти з честю, себто з певним вис­ новком. Це вкрай необхідно для композиційного завершення мого тексту.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
XVIII Те­пер би то отеє тре­ба нам їха­ти слідом за Шра­мом і йо­го си­ном, і все, що з ни­ми діялось, по ря­ду оповіда­ти; тілько ж, як­би по­чав я вис­тав­ля­ти­ме в кар­ти­нах да в ре­чах, як той Те­те­ря обліг Па­во­лоч, як хотів дос­та­ти і вис­ти­на­ти усе місто за тур­бацію суп­ро­тив гетьманської зверх­ності і як ста­рий Шрам го­ло­вою своєю од­ку­пив пол­ко­вий свій го­род, то б не ско­ро ще скон­чив своє оповіданнє. Не­хай же ос­та­неться та історія до іншо­го ча­су, а те­пер ска­же­мо ко­рот­ко, що Шрам па­во­лоцький, жа­лу­ючи згу­би па­во­ло­чан, сам удавсь до Те­тері і прий­няв усю ви­ну на од­но­го се­бе.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
три­вай­те ли­шень, я вам усе роз­ка­жу: i вiд­кi­ля вiн так пiз­но приїхав, i за­чим не да­ли йо­му доб­ре й вис­па­тись. Ось ке­те ли­шень ка­ба­ки, в ко­го мiц­нi­ша, та й слу­хай­те.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”