вирішувач

1. Той, хто вирішує щось, приймає рішення; розв’язувач.

2. Спеціалізована комп’ютерна програма, система або алгоритм, призначені для автоматичного розв’язання певного класу завдань, проблем або обчислень (наприклад, математичний вирішувач, вирішувач головоломок).

3. У техніці — пристрій або компонент системи, що виконує функцію прийняття рішення або перетворення вхідних даних у конкретний результат (вихідний сигнал, команду).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |