Словник Української Мови
1. Військовослужбовець або група військовослужбовців, призначених для висадки з повітря (парашутним способом) або висадки з моря (десантним способом) на територію противника для виконання бойового завдання; десантник.
2. Застаріла назва рослини, яка була висаджена (посаджена) людиною, на відміну від дикорослої; садовина, саджанець.
1. Дія за значенням дієслова “висадити” — насильне висування когось з транспортного засобу або примусове залишення певного місця.
2. (заст., діал.) Рослини (переважно овочеві, квіти), які вирощені з розсади та висаджені на постійне місце в ґрунт; сама дія посадки такої розсади.
3. (військ.) Військовий підрозділ або група, висаджені (десантовані) на територію противника або в певному районі для виконання бойового завдання; повітряний, морський десант.
4. (заст.) Місце, де річка виходить з берегів, розливається; повінь, розлив.
Метод знеболення за допомогою електричного струму, при якому на нервові закінчення або відповідні ділянки мозку діють електричними імпульсами, що призводить до пригнічення больової чутливості.
1. Дія за значенням дієслова “висадити” — примусове висунення когось з транспортного засобу або приміщення; вигнання.
2. Висадження, висажування рослин (саджанців, розсади тощо) у ґрунт для подальшого вирощування.
3. Військова операція з висадження (десантування) особового складу, техніки або вантажів з морських, повітряних або річкових плавзасобів на берег або в тил противника; десантування.
4. Місце, де здійснюється така операція; пункт висадки десанту.
5. Розм. Зупинка транспортного засобу для того, щоб пасажири могли з нього вийти; пункт призначення.
Гарикало — власна назва українського народного духового музичного інструмента типу флейти, різновиду сопілки, який традиційно виготовлявся з верби та мав характерний різкий, високий звук; поширений на Поліссі.
Гарикало — власна назва українського народного ударного ідиофонного інструмента, брязкальця, яке являє собою дерев’яну рамку з зубцями, по яких водять паличкою; використовувався як дитяча іграшка або ритуальний предмет.
1. Метод аналітичної хімії, що ґрунтується на вимірюванні електричних параметрів (напруги, сили струму, опору, кількості електрики) під час хімічної реакції в розчині для визначення кількості або природи речовини.
2. Загальна назва групи електрохімічних методів кількісного аналізу речовин, таких як кондуктометрія, потенціометрія, вольтамперометрія та кулонометрія.
1. (сільське господарство, лісівництво) Кількісний показник, що відображає кількість рослинного матеріалу (насіння, саджанців, розсади тощо), який необхідно висадити на одиниці площі (на 1 га, 1 м²) для отримання оптимальної густоти насаджень; норма висаджування.
2. (екологія, біологія) Здатність організмів (наприклад, рослин, мікроорганізмів) приживатися та успішно розвиватися на новому місці після пересадки або інтродукції; приживлюваність.
1. Дія за значенням дієслова “висаджувати” — переміщення людей, техніки або вантажів з транспортного засобу (корабля, літака, поїзда, автомобіля) на землю чи іншу поверхню.
2. (військ.) Організоване висадження десанту (морського, повітряного) на узбережжя або в тил противника з метою ведення бойових дій.
3. (с.-г., бот.) Пересаджування розсади, саджанців, цибулин тощо з розсадника або тимчасового місця на постійне місце для подальшого росту.
4. (розм.) Примусове або нечемне вигнання, видалення когось із транспортного засобу або приміщення.
Традиційна грецька страва, що складається з рисованого пілафу (пілафі), приготованого з дрібними креветками (гаридес), часником, оливковою олією та спеціями (часто з додаванням вина, томатів або лимонного соку).
Спосіб знеболення, при якому для пригнічення больових відчуттів використовується вплив електричного струму на органи та тканини.