Словник Української Мови
1. Узгоджено, злагоджено, у повній відповідності та збалансованості між частинами чогось, створюючи єдине ціле.
2. Мелодійно, благозвучно, приємно для слуху (про звучання, музику).
3. (У мистецтві) З дотриманням принципів гармонії, збалансовано поєднуючи елементи форми, кольору, композиції.
1. Метод реєстрації електричних потенціалів, що виникають у різних органах тіла (наприклад, серці, мозку), за допомогою спеціальних приладів; електродіагностика (найчастіше у складеному терміні, наприклад, електрокардіографія).
2. Застарілий спосіб копіювання оригіналів, заснований на використанні електричних явищ та світлочутливих матеріалів.
3. Розділ фізики, що вивчає явища та процеси, пов’язані з електризацією тіл, особливо при їх терті.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “висота”: невелика висота, підвищення місцевості, пагорб.
2. Власна назва географічних об’єктів (гір, пагорбів, урочищ), населених пунктів або їхніх частин, що розташовані на підвищенні (наприклад, село Височок).
1. Височина — підвищена ділянка земної поверхні, що має відносно плоску вершину та чітко виражені схили; пагорб, горбиста місцевість, плато.
2. Височина — географічна назва, що позначає конкретний регіон, край або історичну область, розташовану на підвищеній місцевості (наприклад, Волинська височина, Подільська височина, Аравійська височина).
1. Який відповідає законам гармонії (у 1-му значенні); сповнений гармонії, злагоди; що викликає відчуття внутрішньої врівноваженості та цілісності.
2. У музиці: пов’язаний із гармонією (у 2-му значенні); що стосується співзвуччя тонів, акордів та їх послідовностей.
3. У математиці: пов’язаний із гармонійними коливаннями або функціями; такий, що описується синусоїдальним законом.
1. Стосуючись до електрографії — методу реєстрації електричних потенціалів, що виникають у живому організмі (наприклад, електрографічне дослідження мозку).
2. Пов’язаний із електрографією як технологією копіювання документів за допомогою електричних зарядів (наприклад, електрографічний спосіб друку).
3. Стосуючись до електрографії в мистецтві — техніки створення образів на зарядженій поверхні за допомогою порошкоподібного пігменту.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, спец.) Дія за значенням дієслова “висотувати”; процес створення висотних споруд або надання будівлі великої кількості поверхів.
1. Прилад для вимірювання висоти польоту літального апарату (літака, гелікоптера тощо) над рівнем моря або над земною поверхнею; альтиметр.
2. Геодезичний або топографічний прилад для визначення висоти точки місцевості над прийнятим рівнем; нівелір.
1. Клавішно-духовий музичний інструмент, у якому звук створюється за допомогою металевих язичків, що коливаються під дією повітря, що нагнітається міхами, керованими ногами виконавця; різновид фісгармонії.
2. (у техніці) Пристрій для налаштування музичних інструментів, що видає еталонні звуки певної висоти.
Електрографітування — технологічний процес нанесення тонкого шару графіту на поверхню металевих виробів (наприклад, штампів, прес-форм) шляхом електролізу для надання їм антифрикційних властивостей, підвищення зносостійкості та запобігання корозії.