Значення
- (Мистецтво) –
Клавішно-духовий музичний інструмент, у якому звук створюється за допомогою металевих язичків, що коливаються під дією повітря, що нагнітається міхами, керованими ногами виконавця; різновид фісгармонії.
- (Техніка) –
(у техніці) Пристрій для налаштування музичних інструментів, що видає еталонні звуки певної висоти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гармоніум, р. гармоніуму, д. гармоніумові, з. гармоніум, о. гармоніумом, м. гармоніумі, к. гармоніуме