1. Метод реєстрації електричних потенціалів, що виникають у різних органах тіла (наприклад, серці, мозку), за допомогою спеціальних приладів; електродіагностика (найчастіше у складеному терміні, наприклад, електрокардіографія).
2. Застарілий спосіб копіювання оригіналів, заснований на використанні електричних явищ та світлочутливих матеріалів.
3. Розділ фізики, що вивчає явища та процеси, пов’язані з електризацією тіл, особливо при їх терті.