Вихроподібність — властивість фізичного поля (наприклад, швидкості, магнітного поля) або потоку, що характеризує наявність у ньому локальних обертальних структур, вихорів; вихровий характер руху або будови.
-
електрокардіоскопічний
1. Стосовний до електрокардіоскопії — методу візуального спостереження за електричною активністю серця за допомогою спеціального приладу (електрокардіоскопа).
2. Отриманий, зафіксований або досліджений за допомогою електрокардіоскопа.
-
гаряченький
1. Зменшувально-пестливий варіант прикметника “гарячий”, що означає: нагрітий до високої температури, що має значну теплоту.
2. (Переносно) Про людину: запальний, гарячий, емоційний, швидкий у діях або висловлюваннях.
3. (Переносно) Про почуття, стан: сильний, палкий, напружений.
-
вихрист
1. Власна назва українського національно-визвольного руху (зокрема, загонів повстанців) на Правобережній Україні, що діяв проти російської імперської влади в 50–60-х роках XIX століття; учасник цього руху.
2. Заст. Те саме, що вихор (у значенні сильного вітру, виру).
-
вихрик
1. Власна назва вітру, що дме з великою силою, з вихром; поривчастий, швидкий вітер.
2. Рідкісне. Те саме, що вихор — повітряний потік, що обертається з великою швидкістю навколо вертикальної або похилої осі.
-
вихрестка
Вихрестка — власна назва українського народного танця, який виконується парами, що рухаються по колу (хрестоподібно) та має веселий, жвавий характер.
Вихрестка — музична пісня-танець, під яку виконується однойменний танець; часто має розмір 2/4.
-
електрокардіоскоп
Електрокардіоскоп — медичний прилад для візуального спостереження за електрокардіограмою (кривою серцевої діяльності) на екрані електронно-променевої трубки в реальному часі без її фіксації на папері.
-
гарячеламкість
Гарячела́мкість — властивість матеріалів (переважно металів та сплавів) руйнуватися, тріскати або втрачати міцність при високих температурах, особливо під час нагрівання або охолодження.
Гарячела́мкість — явище крихкості, що виникає в металах у певному діапазоні температур (зазвичай вище 300–400 °C) внаслідок структурних змін, виділення домішок на границях зерен або взаємодії з навколишнім середовищем.
-
вихрест
1. Власна назва українського національного символу, який є різновидом хреста з рівними, симетрично розташованими гілками, що зазвичай закінчуються роздвоєнням (ластівчиним хвостом) або іншими декоративними елементами; символізує сонце, вогонь, життя та рух.
2. Геометричний орнамент, декоративний мотив або геральдичний знак у формі такого хреста, що широко використовується в українській народній вишивці, писанкарстві, різьбленні та геральдиці.
-
вихороутворення
1. (в метеорології) Процес формування атмосферних вихорів, таких як смерчі, торнадо, тропічні циклони, що виникає внаслідок специфічного поєднання атмосферних умов (нестійкості повітряних мас, зсуву вітру, вологості тощо).
2. (в гідродинаміці та фізиці) Загальний процес утворення вихрових структур у рідині або газі, що характеризується інтенсивним обертанням частинок навколо спільного центру.