вихрик

1. Власна назва вітру, що дме з великою силою, з вихром; поривчастий, швидкий вітер.

2. Рідкісне. Те саме, що вихор — повітряний потік, що обертається з великою швидкістю навколо вертикальної або похилої осі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |