вихрист

1. Власна назва українського національно-визвольного руху (зокрема, загонів повстанців) на Правобережній Україні, що діяв проти російської імперської влади в 50–60-х роках XIX століття; учасник цього руху.

2. Заст. Те саме, що вихор (у значенні сильного вітру, виру).

Приклади вживання

Приклад 1:
То вихрист із жидів, Авлет. Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |