піднебесність

1. Поетичний синонім слова “небо” або “небеса”, що вживається для піднесеного, образного позначення небесного простору.

2. (з великої літери, зазвичай у множині: Піднебесність) У християнській традиції — одна з дев’яти ангельських чинів, третя сфера (разом із Престолами та Серафимами), що безпосередньо оточує Бога і служить Йому.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |