Словник Української Мови
Буква
Анатомія, -ї, жін.
1. Наука про будову організмів людини, тварин і рослин; галузь морфології, що вивчає форму та внутрішню структуру тіла та його частин на різних рівнях організації.
2. Будова внутрішніх органів та систем живого організму, зокрема людини або тварини; особливості розташування та взаємозв’язку тканин і частин тіла.
3. перен. Внутрішня структура, устрій, детальна будова чого-небудь складного (наприклад, механізму, явища, процесу або твору).
Приклад 1:
«Анатомія втечі у жили чи травня, чи літа…» Анатомія втечі у жили чи травня, чи літа. Я тектиму із кров’ю в тобі, але ти не суди.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”
Приклад 2:
Свінцицька Н. Л. Деякі питання оптимізації навчального процесу з дисципліни «Анатомія людини» / Н. Л. Свінцицька, А. Л. Каценко, В. В. Литовка / Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі ( XXVІ Каришинські читання): матеріали міжнар. наук.- практ.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”