1. У високому, піднесеному стилі; з емоційним підйомом, пафосом, виражаючи високі почуття або думки.
2. У стані духовного або емоційного піднесення, натхнення; з великим ентузіазмом.
Словник Української Мови
Буква
1. У високому, піднесеному стилі; з емоційним підйомом, пафосом, виражаючи високі почуття або думки.
2. У стані духовного або емоційного піднесення, натхнення; з великим ентузіазмом.
Приклад 1:
Того й письменників мало, я думаю.Борис не згоджувався:— То це, по-твоєму, як посада?— Похоже.— Дурний.— Хай.Борис засміявся:— А як ти додумався — Стефан?— Король був, чи що.З того дня Борис прозвав його Стефочкою.Одного вечора, коли Степан зосереджено вправлявся на переказах валюти й вираховував, скільки золотих карбованців буде в індійській рупії, якщо відомо, що фунтів стерлінгів у ній стількись, коли він такий далекий був від біжучої миті й оточення, до його кухні зайшов Максим у дуже піднесеному настрої.— Я маю з вами поговорити, — сухо промовив він.Голос йому тремтів, зморшки на чолі нервово ворушились, і Степана охопило передчуття чогось страшенно гидкого. Він тоскно догадувався, про що буде мова.— Ви — нічний злодій, — сказав Максим, ставши проти нього край столу.— Що?— Ви нічний злодій, — тупо проказав Максим, упираючись руками в стола.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
II Титул «всеї Великої і Малої Росії», так би сказати, піднесено московському цареві від України. Вживаю сих виразів «так би сказати» тому, що не знаю відомостей про який-небудь церемоніяльний акт піднесення його, — хоч се ще не значить, розуміється, що якогось такого акту й не було в дійсности.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”