1. Власна назва українського національного символу, який є різновидом хреста з рівними, симетрично розташованими гілками, що зазвичай закінчуються роздвоєнням (ластівчиним хвостом) або іншими декоративними елементами; символізує сонце, вогонь, життя та рух.
2. Геометричний орнамент, декоративний мотив або геральдичний знак у формі такого хреста, що широко використовується в українській народній вишивці, писанкарстві, різьбленні та геральдиці.