Гарячела́мкість — властивість матеріалів (переважно металів та сплавів) руйнуватися, тріскати або втрачати міцність при високих температурах, особливо під час нагрівання або охолодження.
Гарячела́мкість — явище крихкості, що виникає в металах у певному діапазоні температур (зазвичай вище 300–400 °C) внаслідок структурних змін, виділення домішок на границях зерен або взаємодії з навколишнім середовищем.