• гвоздитися

    1. Розмовне: міцно, надовго закріплюватися, встромлятися в щось (про предмети з гострим кінцем).

    2. Переносне, розмовне: залишатися десь надовго, наполегливо перебувати десь, часто проти волі інших.

    3. Розмовне: настирливо звертати на себе увагу, докучати своєю присутністю або розмовами.

  • воздух

    1. Застаріла форма слова “повітря” — природна суміш газів (переважно азоту та кисню), що становить атмосферу Землі і якою дихають живі організми.

    2. У церковній лексиці: покривало для священних предметів (наприклад, чаші) або частина облачення священнослужителя, що використовується під час літургії.

  • електрорентгенографічний

    1. Стосується електрорентгенографії — методу отримання рентгенівського зображення на звичайній фотопаперовій або фотоплівковій основі з використанням електричного заряду та пилу, без застосування хімічних проявників.

    2. Отриманий, створений або призначений для електрорентгенографії (наприклад, електрорентгенографічний апарат, електрорентгенографічне зображення).

  • возвіз

    1. Власна назва історичної місцевості в Києві, що розташовувалася на схилах Старокиївської гори, між сучасними вулицями Володимирською, Великою Житомирською та Десятинною; у давнину — частина Верхнього міста.

    2. Застаріла назва для підйому, крутого узвозу або гори, на яку щось або когось возили (возили).

  • гвоздити

    1. Сильно бити, вдаряти когось або щось, зазвичай з метою завдання болю чи пошкодження.

    2. Перен. Різко критикувати, осуджувати когось; дорікати, докоряти.

    3. Розм. Наполегливо та цілеспрямовано робити щось, зосереджено працювати над чимось.

    4. Розм. Швидко та рішуче рухатися, їхати кудись (наприклад, на автомобілі).

  • возвеличування

    1. Дія за значенням дієслова “возвеличувати”; піднесення, звеличення когось або чогось, надання високого статусу, пошани, слави.

    2. Риторичне або художнє піднесення, ідеалізація образу, явища або поняття; зображення чогось у величному, високому вигляді.

    3. У релігійному контексті — прославлення, хвала Богу або святим.

  • електрорентгенограф

    Електрорентгенограф — застарілий рентгенографічний апарат для отримання рентгенівських знімків на фотопапері, а не на фотоплівці, де зображення формувалося внаслідок електричного заряду, що виникав під дією рентгенівського випромінювання.

  • возвеличення

    1. Дія за значенням дієслова “возвеличити”; надання комусь або чомусь високого статусу, пошани, слави; прославляння, піднесення.

    2. Результат такої дії; стан піднесеності, пошани, слави, в якому опинився хтось або щось.

  • гвоздильня

    Гвоздильня — застаріла назва майстерні або цеху, де виготовляють цвяхи.

    Гвоздильня — історична назва промислового підприємства (заводу) з виробництва цвяхів.

  • електрорентгенограма

    Електрорентгенограма — рентгенівський знімок, отриманий за допомогою електрорентгенографії (методу, заснованого на реєстрації випромінювання, що виникає в об’єкті під дією пучка електронів).